Skip to content
Increase font size Decrease font size Default font size blue color orange color green color

Разработка сайтов интернет реклама заказать создание бизнес веб сайт контекстная реклама google yandex

Андрій Партика: «Нова комерційна телегрупа» не створена для того, щоби воювати із «Інтеррекламою» і «Пріоритетом»

Андрій Партика: «Нова комерційна телегрупа» не створена для того, щоби воювати із «Інтеррекламою» і «Пріоритетом»Як повідомляла «», телеканали ICTV, СТБ і Новий, що входять до умовного медіахолдингу Віктора Пінчука, створили ексклюзивне агентство для продажу комерційних можливостей каналів під назвою «Нова комерційна телегрупа». Агентство отримало ексклюзивні права на продаж та розміщення у 2008 році роликів у рекламній квоті каналів, спонсорських проявів, інтерактивів, телемагазинів, виробництв о замовних відеоматеріалів. Про продаж прямої рекалми на каналах групи не йдеться, але, як можна зрозуміти з відповіді  генерального директора нового сейлз-хаусу Андрія Партики кореспондентові «ТК» – поки що не йдеться. «Ми готуємось до того, що можуть якимсь чином скластися обставини так, що не буде пролонгації договору з «Інтеррекламою», і от тоді ми зможемо, як структура, щось запропонувати каналам», - зауважив він. «Нова комерційна телегрупа» – це об’єднання комерційних відділів каналів, оптимізація роботи холдингу чи все-таки утворення нового сейлз-хаусу?В принципі, це утворення нового сейлз-хаусу. Чи можна сказати, що це відродження «Медіалайту»?Ні. Все-таки «Медіалайт» мав спеціалізацію тільки з прямої реклами, ми ж займатимемося продажами спонсорства, рекламою поза квотою (тобто поза часом, що належить сейлз-хаусові), інтерактивів, телемагазинів, піар-послуг... А по-друге, щодо каналів – це була абсолютна стороння команда, а «Нова комерційна телегрупа» утворена з людей, які безпосередньо працювали на наших каналах. Якщо подивитися на історію «Медіалайту» - з точки зору 2007-го року, що було позитивного і негативного в тому досвіді?Якщо говорити про стратегічні речі, то, мені здається, що було кілька суттєвих помилок передовсім в ціноутворенні. Адже однією з їхніх тез було: на ринку ще багато не куплених GRP , а отже, ціна має бути нижчою. За цей час ринок кардинальним чином змінився, перетворившись із профіцитного в дефіцитний, і довів правоту інших гравців, які тоді тримали досить високі ціни. До того ж, тоді, як ми знаємо, була ще одна обставина, яка сприяла зникненню «Медіалайту»,  – це картельне об’єднання двох ключових на ринку гравців – «Відео Інтернешнл –Пріоритет» та «Інтерреклами». А зараз – чи виключене повторення тієї ситуації, коли двоє гравців об’єднаються проти третього?  Завважте: ми не заходимо наразі на цей сегмент ринку, а продаємо тільки ті послуги, які до цього канали продавали самі. І те, що стосується нашої групи каналів, то в нас підписане партнерство із «Інтеррекламою» та «Стилем С» ще на 2008-й рік і це партнерство ніхто не піддає сумніву. Тобто «Нова комерційна телегрупа» не створена для того, щоби воювати із «Інтеррекламою» і «ВІ-Пріоритетом». І те, що стосується стосунків із «Інтеррекламою» - це партнерство, а не конкуренція. Ваше партнерство буде скріплено якимись додатковими угодами, пов’язаними з ексклюзивами?Ні. Але тим не менш ви назвали себе «третім сейлз-хаусом»...По-перше, і в «Інтера», і в «Плюсів» є теж структури на каналах, які продають спонсорство і називають себе сейлз-хаусами. По-друге, в принципі ми готуємось до того, що можуть якимсь чином скластися обставини так, що не буде пролонгації договору з «Інтеррекламою», і от тоді ми зможемо, як структура, щось запропонувати каналам. Але наразі пріоритетною для наших телеканалів є співпраця із «Інтеррекламою» та «Стилем С». Чи залишаться на каналах комерційні відділи?Абсолютно точно залишаться відділу маркетингу: тому що все те, що пов’язано із розвитком брендів самих каналів, співпрацею із ЗМІ і т.п. – це все залишиться на каналах. А от все, що стосується комерційної частини – продажів за гроші, це все об’єднає «Нова комерційна телегрупа». Ви вже проводили тендер на розробку бренду холдингу, але, за офіційним повідомленням, результати цього тендеру вас не задовольнили. Яка на сьогодні ситуація із розробкою бренду холдингу?Бренд перебуває в розробці. Щодо самого бренду в нас є кілька позицій всередині самого холдингу. Одна з точок зору, якої і я притримуюся і яка є близькою до міжнародного досвіду, така: у нас в групі є три дуже сильні бренди – ICTV, Новий канал і СТБ. Створити зараз бренд, який був би сильнішим за ці три бренди, кожен з яких по 10 – 15 років на ринку, який знають і споживачі, і рекламодавці, надзвичайно складно... До речі, коли формувалася назва «Нова комерційна телегрупа», то від кожного каналу вона взяла частинку: слово «нова» - від Нового каналу, «комерційна» - від ICTV (International Commercial TV), а від СТБ – слово «теле»... :) Бо початково абревіатура СТБ означала «Сівкович ТБ», - звісна річ, прізвищу «Сівкович» місця в назві не знайшлося, бо він не має ніякого відношення до цього бізнесу зараз... А яка друга точка зору на розвиток бренду?Інша точка зору: треба розробити новий бренд, який би розуміли західні інвестори й українські гравці ринку, як рекламного, так і інвестиційного. Зараз ми продовжуємо пошук нового бренду і дбаємо про те, аби в цьому конкурсі взяло участь якомога більше агенцій. Що нового ви запропонуєте своїм каналам, порівняно з тим, що було раніше?Ми починаємо квотувати кількість проявів на годину. Ми запропонуємо систему оптимізації цих проявів, і на етапі планування і продажу ми вже будемо думати про те, скільки спонсорських проявів буде в одній годині... Бо є години дуже завантажені, коли глядач ледве доживає до наступної програми («новини – спорт – погода»), а є години недозавантажені (приміром, серіал – триває довго, а має лише одного спонсора)... Відповідно, все це ми будемо старатися урівноважувати... Тобто наше завдання оптимізувати все таким чином, щоби зменшити рівень роздратування телеглядачів непрограмним продуктом. Проте нам в цьому, як ви розумієте, не сприяє наш доволі дивний український закон про рекламу, де алгоритм обмежень – «тут можна, а тут не можна» – не піддається систематизації... Ніде в Європі по 12 хвилин (а це реклама, анонси, спонсорські анонси) реклама не йде... Логічно було би прийняти закон, коли маємо 3 – 4 перерви на годину, але загальний хронометраж не більше 12 хвилин на годину. Як ви оцінюєте зміни до закону про рекламу, в якому має бути норма про заборону алкогольного спонсорства? Якими мають бути цього наслідки для вас і ваших клієнтів?Я вважаю, що лобіюють цей закон лідери алкогольного ринку, оскільки вони зацікавлені в збереженні свого лідерства. Адже заборона алкогольного спонсорства, плюс суворі обмеження прямої телевізійної реклами суттєво обмежить, якщо не сказати унеможливить, появу нових гравців. З другого боку, я неготовий прогнозувати діяльність цієї Верховної Ради: оскільки їм важко дається навіть голосування за прем’єр-міністра, то невідомо, чи вдасться їм взагалі приймати на цій сесії якісь закони. Яка частка алкогольного спонсорства на ваших каналах?По каналах – по-різному. Є оцінки по ринку в цілому по прямій рекламі – від 15 до 20 %. А по спонсорству ця цифра – від 20 % й аж до 50%. В будь-якім разі це значна частка. Для вас, як для структури що продає комерційні прояви на каналах, збереження тої ситуації з алкоголем, яка є зараз, - на краще чи на гірше?Однозначно на це запитання не відповісти. Ми, звісно, зацікавлені в збереженні й рості загальних обсягів ринку... Але, розумієте, алкогольні бренди часто створюють обмеження для інших брендів – не всі торгівельні марки хочуть з’являтися там, де вже є алкоголь... Втрата алкогольних спонсорів означатиме, що дещо зменшиться ажіотажний попит на телерекламу, а на вільне місце, може, прийдуть якісь інші категорії на зміну алкогольникам... Бо ринок розвивається... Приміром, швидко розвивається автомобільна категорія, яка в усьому світі входить до ТОП-10, а в нашій країні, попри те, що авто випереджають усі прогнози обсягів продажів, але на рекламному ринку – це лише 2%. Причина в тому, що на ринку багато сірих дилерів, які, звісно, в рекламу вкладати не будуть. Я це до того веду, що в країні зараз структуруються всі ринки, в тому числі й рекламний, який є вторинним по відношенню до ринку продажів. Перспективними є зараз і такі категорії як страхування (з’явилося вимога щодо обов’язкового страхування – з’явилася реклама страхувальників), банки і кредити – теж ринок, про який ми пару років не могли й подумати, як про перспективний щодо телереклами, а нині тільки на маленькій вулиці, де я живу, відкрилося кілька операційних відділень різних банків! Тобто для телебачення втрата алкогольних грошей – не фатальна?Що значить «фатальна – не фатальна»? Це була би суттєва втрата. Алкогольні бренди є найбільшими платниками – їхній коефіцієнт до 2,5 рази (нехай не всі телеканали дотримуються цього правила, але в перемовинах з алкогольниками про знижки від прайсової вартості взагалі не йдеться, а йдеться про кореляцію коефіцієнта)... Але наскільки ефективною може бути така заборона взагалі? Приміром, я, як громадянин, скажімо, більше стурбований рекламою пива. Кроки до яких я би вдався, перевів би його в категорію алкоголю та рекламував би в кращому разі, як торгову марку. Також мене насторожує те, що в усіх законопроектах ідеться про те, що треба заборонити рекламу на телебаченні і дозволити на зовнішніх носіях. Про що це говорить? Про те, що в когось є мережа зовнішніх носіїв, куди спрямовується відтік грошей з телебачення. Тобто ідеться не про зменшення реклами алкоголю, а про виведення грошей з однієї рекламної категорії в іншу. До речі, на вулиці реклама є ще більш нав’язлива, ніж в екрані: телевізор ти можеш вимкнути, а от ходити по вулиці із заплющеними очима – навряд чи. Ваші прогнози щодо медіаінфляції на 2008-й рік?На мою думку, український рекламний ринок є значною мірою недооціненим. Поки я працював на каналі, то завжди повторювалася та сама ситуація: хоч як би ми торгувалися і хоч як би витиснули сейлз-хаус, але по факту виявлялося, що ми себе недооцінили. На мою думку, ще 3 – 5 років ринок може рости в рік 40 – 25 %. Тож на наступний рік ми закладаємо медіаінфляцію близько 40%. Хоча, ми чітко знаємо, що кожного року відбуваються одні й ті самі ігри: рекламодавці на перші два місяці затихають, роблять вигляд, що вони взагалі за такими цінами нічого не будуть купувати, виторговують у сейлз-хауса інфляцію нижчу, а потім настає вересень – і знову всі рекламні паузи забиті, всі канали перезавантажені, жодного вільного GRP купити не можна... А це, як на мене, свідчить тільки про те, що ринок недооцінено. На рекламному ринку є така теза, яку я поділяю, що на території СНД, багато рекламодавців оптимізується за рахунок України. Переплачуючи за рекламу в Росії, вони купують в Україні дешеві пункти і в цілому по території отримують рівень витрат, який їх влаштовує. Рекламодавці реально можуть платити більше. І те, що ми маємо зараз, - це, як на мене, наслідок недостатньої ринкової жорсткості сейлз-хаусів. А на ефективність телереклами впливає ситуація перезавантаження рекламних блоків?Тут є два моменти. По-перше, по Європі рекламні блоки, зокрема і через високу ціну, завантажені на 5 – 7 % менше. Відтак рекламодавець, маючи цю дельту, може вибирати, в якому блоці йому рекламуватися, де є його цільова аудиторія, а де її немає. В нас же, відверто кажучи, рекламуються там, де є місце, а не там, де є аудиторія, бо є ажіотажний попит на GRP. А ажіотаж, дефіцит – це завжди ознака недооцінки. Ринок росте, дистрибуція зростає, прибутки рекламодавців зростають так само – там, де є ріст в ресурсі, має бути ріст і в ціні. Медіа потребують грошей. Тим паче український телевізійний ринок є значно залежним від російського ринку контенту. І українським каналам не завадило би почуватися на пару доларів вільніше. І як, ви розумієте, ми, як локальна група, не є зацікавленими в тому, щоби хтось оптимізувався за рахунок України. По-друге, є такі рекламодавці, які чудово розуміють, що інфляція їм на користь. Адже вона суттєво збільшує поріг входження на цей ринок нових гравців. Тому медіаінфляція допомагає великим підтримувати свою велич. Адже, як це траплялося на початку 90-х, якийсь кооператив, приміром, із виготовлення підошов у телевізор уже точно не потрапить... Прокоментуйте, будь ласка, рамкову угоду із піар-агентством «Радник», яка привернула до себе увагу журналістів в ході антиджинсової кампанії. З якими ще піар-агентсвами у вас є подібні рамкові угоди?Ми співпрацюємо з «Радником» співпрацюємо з іншими піар-агенціями, але я не знаю такого терміну «рамкова угода», а тому не готовий це питання коментувати. Чи готові ви брати на обслуговування інші телеканали, крім каналів групи?Поки ні. Тобто поки що ми не готові брати інші канали. Але ж лідерство повинно за рахунок чогось досягатися? А амбіції в нас є. Не можна ж все взяти і поділити, як мріяв колись Шариков. Бо це така ситуація якась – уже не ринок, а утопія. До речі, ми збиралися вступати у переговори із СМЕ... Оскільки є постійна інформація з ринку про те, що вони дешево продають спонсорство... А отже, демпінгують, стримують розвиток ринку... Як на вашу думку, чому АМКУ не розглядає питання концентрації на рекламному ринку? І яка ваша думка, чи буде корисним для ринку таке втручання регуляторних органів, чи краще покладатися на саморегуляцію?Розумієте, «Інтеррекалма» і «Стиль С» - дві незалежні певною мірою компанії. Якою мірою вони залежні чи незалежні – я цього не знаю і коментувати не буду. Скажіть, які у вас уже є угоди на наступний рік, чи є такі потенційні спонсори, які диктують контент? Приміром, от я маю такі й такі гроші – зробіть під мене такий і такий продукт...У нас зараз все продається за планом не зважаючи на те що ми почали виводити ціни на ринок трохи пізніше ніж планували. Топові проекти які коштують мільйони доларів продаються як це не дивно в першу чергу. А от випадки, коли спонсор пропонує контент,  стають дедалі рідшими на ринку, адже всі хто, хотів цим займатися, переходять в продакшни. Але от моє спостереження щодо рекламних ідей: рекламні ідеї дуже рідко бувають вдалими з точки зору перенесення їх у виробництво програм. Адже телепродукт має завдання підвищувати рейтинг, а реклама сама по собі цей рейтинг «збиває». От що в нас зараз реально добре іде? «Танці з зірками». Запевняю: такі ідеї спонсори не приносять! Я би сказав так: у каналів зараз є дуже багато хорошого контенту і спонсори мають великий вибір. І вмовляти зараз нікого не доводиться! Хоча... Скажу відверто, спонсорство – це дуже інертний ринок. Люди бояться купувати те, чого вони не знають, а хочуть «перевірене ринком». З другого боку, вони не хочуть купувати «після когось», тобто після іншого спонсора... Із суттєво ліквідних програм, причому таких, чия ліквідність вразила нас самих, є програма  «Акули бізнесу» на ICTV. Але тут зверніть увагу на те, що в нас дуже мало реалізується оригінальних ідей – все більше куповані формати («Акули бізнесу» - не виняток). Але формати – це ще півбіди. Як я вже казав, наш телеринок є залежним від російського ринку телевізійного продукту. Тому що виготовляти своє, навіть за форматом – це на порядок дорожче, ніж купувати. По-моєму, держава має нарешті помітити проблему і втрутитися у регулювання цього питання, простимулювавши появу українського телевізійного контенту. Як на мене, зробити це просто: вироблення українських програм, як малий і середній бізнес, не має обкладатися фіксованим податком 10%, тільки поріг для телевиробництва треба збільшити. Тоді, може, на українських каналах з’явиться більше українських програм, а не купованих, й українські канали припинять нарешті бути місцем утилізації відпрацьованого російського телевізійного продукту.