Skip to content
Increase font size Decrease font size Default font size blue color orange color green color

Разработка сайтов интернет реклама заказать создание бизнес веб сайт контекстная реклама google yandex

Борис Фуксман: «1+1» – ти один

Борис Фуксман: «1+1» – ти один «Ми з Олександром Роднянським вийшли зі складу акціонерів «1+1» багато в чому й тому, що не могли спокійно спостерігати, як знищувалося те, що було нами створено» – саме так пояснив в інтерв'ю «ПіК України» свій остаточний вихід з каналу «1+1» його колишній власник Борис Фуксман. Днями він улаштував прощальний вечір із тими, хто стояв біля витоків створення каналу й не один рік був невід'ємною частиною «1+1». «ПіК України» скористався моментом, щоби поспілкуватися з Борисом Фуксманом. Із яким відчуттям Ви йдете з «1+1»?Дуже нелегко відповідати на це запитання. Я повсякчас повторюватиму, що канал «1+1» був для мене не просто бізнесом – це важлива частина мого життя, захоплива історія створення оригінального, автентичного і, головне, успішного українського телеканалу, що тривала 15 років. Усі, хто працював у наший команді, – моя сім'я. Певна річ, розставання було для мене дуже болісним. Я би дуже хотів, щоби люди, які створювали «плюси», і з ким нерозривно пов'язаний успіх каналу, залишалися для мене близькими людьми. Я їм усім дуже вдячний.Марина Вільямс сказала, що Ви не скористалися своїми опціонами в інших бізнесах СМЕ (а саме, компанії «Гравіс»). Чому?У нас із Роднянським була можливість скористатися опціонами «Гравіса» у будь-який момент, якби ми залишалися партнерами СМЕ в групі компаній «1+1». Але під час підписання ще наприкінці 2007 – в січні 2008 року «документів про розлучення», було обумовлено, що остаточний вихід із каналу «1+1» означає автоматичний вихід із «Гравіса».Чому все-таки ваш вихід із «1+1» був таким швидким? Адже спочатку точилися розмови про те, що ви залишитеся на каналі ще якийсь час.Я вже якось казав, що, мабуть, компанія СМЕ хотіла зустріти фінансову кризу гордо на самоті.А якщо серйозно?Насправді, це логіка розвитку бізнесу: компанія СМЕ прагне отримати повний контроль над кожним своїм активом. До того ж, ані я, ані Роднянський не могли спокійно спостерігати, як знищувалося те, що було нами створено.Під час переговорів, які ми вели з американськими партнерами в грудні 2007 року, виконавчий директор СМЕ Адріан Сарбу заявляв, що зробить усе можливе для збереження бренду «1+1».На жаль, цього не відбулося. Головним нашим завданням було інформувати й розважати глядача. Ми робили телебачення не для того, щоби отримати хорошу критику від критиків. Ми робили телебачення для нашого телеглядача. І при цьому були щасливі знати, що, вмощуючись на диван перед телевізором, він міг сказати: «Настає мій телевізійний час, переглядатиму мою улюблену програму на «1+1»».Те, що відбувається на каналі нині – це демонтаж бренду «1+1». Певна річ, за цим дуже боляче спостерігати. Ще страшніше, якщо ти в цій конфігурації перебуваєш на позиції члена Наглядової ради. Це було наругою над власною гідністю.Що ж до СМЕ, то вони бачили, що ми не згодні з новою інформаційною і програмною політикою каналу. Вочевидь, їм не хотілося мати поряд незручного й незадоволеного партнера.Ви пішли з каналу, пішла відразу ж Марина Вільямс. Як ви думаєте, топ-менеджмент каналу, про який кажуть, що це ваші люди (наприклад, Ткаченко), залишиться або теж мінятиметься?Кандидатуру Олександра Ткаченка було запропоновано паном Сарбу, тобто СМЕ. Що ж до інших менеджерів, то на сьогодні практично весь топ-менеджмент замінено. У мене складається враження, що наші американські партнери намагаються замінити «кістяк» каналу, не розуміючи того, що «1+1» – це, в першу чергу, і є ці люди. Вони сьогодні міняють не «людей Роднянського й Фуксмана», вони міняють людей, які створювали цей канал і є плоттю і кров'ю «1+1».Перехід «1+1» в чистий ентертейнмент, у «жовтизну», наскільки він виправданий? Це може мати успіх в майбутньому? Адже зараз рейтинги падають.Абсолютно очевидно, що міняється концепція каналу – від «1+1» залишилося тільки лого. Що стосується інформаційної політики – це не зміна, це її відсутність. Успіх «1+1» було зумовлено, у першу чергу, розумінням суспільно-політичних подій, що відбуваються в країні, очікувань аудиторії й унікальним продюсерським чуттям Роднянського. Це не кожному дано. Ані американець, ані румун, ані англієць не можуть цього, оскільки такого роду речі може створювати людина, глибоко інтегрована в життя України.Не хочу коментувати цілі й завдання, які сьогодні стоять перед каналом «1+1», але це не те, що свого часу ми поклали в основу каналу. Можливо, з комерційного боку й виявиться, що пан Сарбу мав рацію. Але це тільки бізнес, а біля «першої кнопки країни» повинна бути не тільки велика EBITDA.А якщо говорити про світові тенденції? Тенденція «пожовтіння» телепростору існує в усіх країнах, чи це особлива риса України?І в інших країнах існує дуже широка пропозиція для телеглядача. Деякі канали йдуть в жовтизну, ентертеймент й інфотеймент. Але разом із тим, я ще не чув про жоден випадок, коли канал, що перебуває на лідерських позиціях, добровільно пішов би в жовтизну, як це зробив «1+1». Він звільнив нішу, зробивши великий подарунок конкурентам. Для мене це є непоясненним. Я вважаю, що це короткозорість і нерозуміння ситуації. Або ж боязнь приймати на себе відповідальність за ті функції, які несе ТБ: це й розважання, й інформування, й виховання суспільства. На жаль, сьогодні це не є пріоритетами для каналу «1+1», отже, він відмовився від статусу шанованого й авторитетного медіа-ресурсу.Що буде з супутніми компаніями, які працювали з «1+1» (йдеться про структури, які обслуговували різні проекти «1+1», але не були інтегровані в сам канал)?Це питання перебуває в компетенції нового менеджменту каналу.Яку роль у тому, що Ви й Роднянський пішли з каналу, відіграв конфлікт із Коломойським?Укладення сепаратної угоди між нашими партнерами із СМЕ й Ігорем Коломойським стало однією з головних причин того, що ми пішли. Наш конфлікт із Коломойським, який намагався незаконно заволодіти каналом (зокрема, часткою СМЕ, що перебуває в Олександра Роднянського в трастовому управлінні) закінчився, з одного боку, нашою перемогою, а з іншого – зрадою з боку наших партнерів. Я такі речі не пробачаю. Для мене це стало пунктом, коли я сказав, що йду з каналу.Те, що ми пішли з каналу, сталося не відразу, оскільки це дуже непроста історія. Найкращі адвокати в Україні і Європі працювали над оформленням документів більш як 10 місяців. Користуючись випадком, хочу подякувати всім адвокатам за першокласну роботу.У цьому «розлученні» була присутня політика, чи це чисто комерційне розлучення?«Розлучення», яке відбулося, власне комерційне і в жодному разі не пов'язане з політикою.Є думка, що канал спеціально доводять до певного стану, щоби дешево продати, або ж є покупець, який хоче його дешево купити...Ні, це повний абсурд. Наскільки я знаю, СМЕ не збирається його продавати. Перед ними стоїть дуже непросте завдання - повернути «1+1» лідерство на українському телевізійному ринку. Їм зараз доводиться починати практично з нуля. Я від щирого серця бажаю, щоб це відбулося, але не уявляю, як це можна зробити в теперішній ситуації глобальної кризи, що охопила також Україну.Це правда, що свого часу «плюси» хотіла купити Тимошенко (або деякі бізнесмени для Тимошенко)?Можна говорити про одну з версій, яка була в засобах масової інформації. Тоді писали, що рейдерська атака Коломойського на канал «1+1» була пов'язана з певними планами Юлії Володимирівни Тимошенко. Але ця історія так і залишиться версією. Не хотілося би спекулювати сьогодні на цю тему. Але це одна з версій, яка мала право на життя на той момент.А зараз?А зараз, якщо СМЕ й продаватиме «1+1», то тільки за потенційним покупцем можна буде судити, чи стоять за цим політичні сили.Наскільки взагалі політика в Україні заважає розвивати медіа-бізнес?Політика не має втручатися в інформаційний простір. Це набагато ускладнює життя всіх учасників процесу і спотворює реальну картину. Мені здається, ми мали певне поліпшення ситуації в 2005–2007 роки. Але те, що ми наразі спостерігаємо, має найпотворніші форми. Різні партії й рухи намагаються впливати на інформаційну політику телеканалів.Я не виключаю, що зрушення у бік «жовтизни» на «1+1» могло відбутися під тиском Секретаріату Президента. Тому що на Банковій свого часу були незадоволені інформаційною політикою «1+1». До вступу на посаду нового керівника служби новин пані Катеринчук. Було організовано справжнє гоніння на колишнього шефа новин, дуже талановитого фахівця Володимира Карташкова, головним недоліком якого було його російське громадянство. Глибоко переконаний, що від'їзд пана Карташкова до Росії, де він зараз очолює один із великих телеканалів, велика втрата для українського телебачення.У зв'язку з цим я згадую, що в переддень минулих виборів мені доводилося зустрічатися практично з усіма лідерами виборчих блоків. І кожен із них звинувачував канал у тому, що він негативно налаштований щодо конкретно його політичної сили. І під час однієї з останніх зустрічей я не стримався і розсміявся. Мене спитали, чому я сміюся. І я відповів: усі говорять, що ми погані, а отже, ми об'єктивні.Як ви гадаєте, ситуація в медіа поліпшуватиметься або погіршуватиметься?Я оптиміст, і вірю, що рано чи пізно все буде добре. Але в короткостроковій перспективі, враховуючи нестабільну політичну й економічну ситуацію в країні і світову фінансову кризу, ситуація погіршуватиметься.Тоді питання про «джинсу». Бродський днями заявив, що «вибори – це багато грошей, у будь-якому виданні». Що потрібно зробити, щоб медіа-бізнес був медіа-бізнесом, а не інакше?Виборча кампанія – це завжди багато грошей. І не обов'язково робити акцент на «джинсі». Велика частина бюджетів освоюється абсолютно офіційно. Але, напевно, є так звані «підкилимові ігри». На великих каналах вони мають відстежуватися менеджментом. Я думаю, що це питання пов'язане з професійною етикою. Адже «джинсу» розміщують у «чотири руки» – один дає, інший бере, один замовляє, а інший – виконує. Сподіватимемося, що з часом правила гри на українському медіа-ринку стануть цивілізованішими й поняття «джинси» зникне.А на Заході політика й медіа-бізнес перетинаються чи йдуть паралельно?На Заході політики більше уваги приділяють спілкуванню з журналістами: особисті контакти, бесіди, дискусії, обговорення різного роду проблем. У нас же, на жаль, дуже мало професійних політиків. Країна дуже молода. І хотілося б, щоби наші політики більше займалися самоосвітою і шліфували майстерність спілкування з людьми. Тому що в той момент, коли вони з трибуни спілкуються з аудиторією, вони презентують свою партію або блок. Від того, що і як вони говорять, залежить як сприймають їх політичну силу.Є, певна річ, політики, які працюють над собою. Я можу зробити великий комплімент Юлії Володимирівні Тимошенко, яка дуже сильно виросла як оратор, публічний політик, за останні роки. Її головний політичний опонент Віктор Федорович Янукович також виглядає сьогодні набагато переконливіше й упевненіше, ніж чотири роки тому.Як вам удавалося багато років зберігати підвищений інтерес глядачів до «1+1»?Щоранку на стіл менеджменту лягали результати телеперегляду за минулий день, ми аналізували й оперативно реагували на зміни інтересів наший аудиторії. Отже, глядач непрямо сам вирішував, що й коли він хотів би бачити.А якщо глядач не знаходив у вас того, що йому хотілося?Тоді, незважаючи на наші заклики залишитися з нами, він ішов на інший канал. Це природно.А ви можете назвати найвдаліші проекти?Я б не хотів виділяти щось конкретно, адже успіх «1+1» – це успіх його концепції і дуже багатьох проектів. У нас також було чимало політичних шоу й культурологічних іміджевих проектів, перед якими ніколи не ставилося завдання бути комерційними.Можна дискутувати про ту чи іншу програму, серіал, але «1+1» був успішним у результаті того, що нам вдалося встановити тісний контакт із нашим глядачем.Якщо ми говоримо вже про програми, то не можна не запитати про «Танці». Чому, як ви вважаєте, «Танці із зірками» мали такий великий успіх, а «Танцюю для тебе» – навпаки?Про будь-який проект можна сперечатися. Але є цифри. А цифри – річ уперта. «Танці із зірками» мали частку аудиторії від 25 до 52%. Це був дуже позитивний і красивий проект із тонкою інтригою, непередбачуваною драматургією. Це було свято.«Танцюю для тебе» – дуже складний проект для глядача, як мені здається. У нім сильна соціальна складова, але немає й не було упевненості в тому, що телеглядачі хочуть знати про проблеми інших, і співпереживатимуть тому, що бачать.У багатьох країнах спершу запускали проект «Танцюю для тебе», а потім були «Танці із зірками». І там теж частка телеперегляду на проекті «Танці із зірками» була вища. У нас же після такого приголомшливого, видовищного й успішного проекту приходить доволі складний формат. І очікувати від глядача такої самої реакції, як на «Танцях із зірками», напевно, неправильно.Наскільки взагалі можна в телепроектах експлуатувати таку соціальну тематику, як в «Танцюю для тебе»?Не варто перенасичувати ефір такого роду програмами. Хтось щиро співчуває, а когось це дратує. Такі шоу – випробування глядацького терпіння й ризиковий пошук порогу людського співпереживання. Такі програми повинні мати дозований характер. Таке шоу не може бути одним з головних проектів каналу.Чи вплине економічна криза на телеринок України?Криза ударить дуже боляче по Україні. Хоча мені дуже хочеться, щоб цього не сталося. Україна – молода й слабка країна, що не має достатніх ресурсів, щоб допомогти економіці й банківській системі витримати цей удар. Світова криза така важка цього разу через глобалізаційні процеси, що оповили всю планету. Виходить «ефект доміно». Якщо в сусіда горить хата, неможливо залишитися осторонь, вогонь переходить на тебе.Я згоден із тими політиками, які говорять, що не час займатися політичними розбратами, потрібно стиснути «пальці в кулак», щоби разом подолати наявні проблеми.Зрозуміло, що криза не обійде медіа-індустрію. Це стосується й «1+1», оскільки він не є частиною однією з фінансово-промислових груп і не виконує обслуговувальні функції, як деякі канали. Уже зараз чимало великих рекламодавців оголосили про зниження рекламного бюджету на 20-30% наступного року. Це означає, що замість прогнозованого зростання ринку 25-30% в рік, наступного року очікується падіння ринку мінімум на 20%. Це відчують усі телеканали, це вплине на закупівельну політику, на продакшн. Відповідно, у зв'язку з кризою погіршають не тільки фінансові показники, а й «картинка», якість контенту. У Росії, наприклад, закрито дуже багато медійних проектів. Коли криза закінчиться важко прогнозувати. Але я сподіваюся, що ситуація стабілізується і знову почнеться зростання.А які перспективи у нішевих каналів?Нішеві канали є обов'язковою частиною медіа-ландшафту країни, оскільки вони орієнтовані на глядача з вищими інтелектуальними запитами і спеціальними інтересами. Але це доволі непростий бізнес. У здоровому ринку він має право на існування, тим більше, в рамках холдингів. Свого часу я сам робив спробу отримати ліцензію на дитячий канал. На жаль, мені це не вдалося.А ви не хочете повернутися до ідеї купівлі якогось нішевого каналу?Найправильніше в нинішній ситуації – почекати, поки настане момент закінчення кризи. Тоді можна буде оцінити втрати. І тоді я планую знову цікавитися можливістю входу в телевізійний простір України.Які проекти вам цікаві окрім телебачення?Один із проектів, який вже зараз іде успішно, – це побудований мультиплекс в Одесі. У цьому напрямі ми хочемо рухатися далі, хоча економічна криза сильно ударить і по цьому бізнесу. Але це проект довгострокової перспективи, і ми готові інвестувати.Україна для вас – основний майданчик для бізнесу або ви розглядаєте ще і Росію?Я припинив свою діяльність на цей момент у Росії. У мене там було підприємство, яке я продав. Сьогодні моє майбутнє, в основному, пов'язане з Україною.Діана Дуцик